З досвіду роботи вчителя
світової літератури Іванівського НВК
«ЗОШ І-ІІІ ст.-дитячий садок»
Глазко Л.М.
щодо формування читацької культури,
критичного мислення учнів, навичок
самостійного аналізу та аргументованого
оцінювання прочитаного
Для реалізації зазначеної проблеми я цілеспрямовано працюю над формуванням читацької компетентності учнів, адже саме це має приводити читача до творчих пошуків та глибоких роздумів, самопізнання та пізнання внутрішнього світу інших особистостей, допомагати орієнтуватися в інформаційному просторі, бути готовим до самостійного здобуття знань.
Завдання, які ставлю перед собою, йдучи га урок, – стимулювати у школярів особистісне сприйняття прочитаного, здатність знаходити в ньому матеріал для міркувань; навчати вступати з діалог з автором; залучати до загальнолюдських духовних цінностей, виховувати естетичні смаки, високу читацьку та загальну культуру. Ці завдання співвідносяться з проблемою, над якою працює педколектив Іванівськог НВК «Впровадження особистісно-орієнтованої моделінавчально-виховного процесу».
Для реалізації обраної проблеми використовую досвід вітчизняних вчених та методистів Д.Затонського, Є.Волощук, О.Ніколаєнко, О.Ісаєвої, Л.Мірошниченко, Л.Чередник, В.Мухіна, Ф.Штейнбук, О.Гузь.
У практиці роботи. є різні типи уроків. Це і стандартні (комбінований, урок засвоєння нових знань), це і так звані "нестандартні", але і вони вже стали традиційними – урок-подорож, урок-детектив, урок-гра, урок-турнір (у середніх класах); урок-лекція, урок-семінар, урок-диспут, урок-діалог, урок-пошук, урок-застереження (у старших класах). Часто використовую такі інтерактивні прийоми, як "інтелектуальна розминка", "мозковий штурм", "мікрофон", "ґронування", складання схем, "творчий диктант", "я так думаю", "спільне опитування" та інші.
Намагаюсь творчо підходити до вибору методичних прийомів, враховуючи вікові особливості учнів, обсяг і ступінь складності навчального матеріалу, вибираю те, що дає результат.Так, у 2009/2010 навчальному році достатній і високий рівень навчальних досягнень учнів складав 50,4%. Кількість учнів з низьким рівнем навчальних досягнень останні роки зменшилася.
Таких результатів досягнуто завдяки оптимальному використанню відведеного на урок часу і власних сил.
У старших класах при вивченні оглядових тем, біографії деяких письменників, найбільш складних питань теорії літератури застосовую уроки-лекції, що будуються на основі інформаційно-монологічного методу і передбачають систематичний виклад матеріалу вчителем. Інтерес школярів до змісту лекції підтримую шляхом активізації мислення: виконання хронологічних таблиць, паспорту книги, схем; постановки проблемного питання. В цьому плані я поділяю точку зору вченого-методиста О.О. Ісаєвої, що шкільна лекція – це співтворчість учителя і учнів, тому на таких уроках використовую допомогу учнів-асистентів. Завдання різні: виразне читання віршів або уривок твору, знайомство з літературною спадщиною митця, портретна характеристика письменника, презентація самостійного прочитаного твору, самостійна робота з додатковою літературою. Види роботи можуть бути різні, головне, щоб учні мали активну роль у сценарії уроку. Такий підхід у вивченні нового матеріалу в сучасній методиці отримав назву "неокласика". Сутність її в тому, щоб поєднувати нові ідеї зі старими перевіреними концепціями. Тому намагаюся урізноманітнити проведення лекцій, інколи при вивчені нового матеріалу пропоную вести не конспект, а записувати питання, що виникають під час пояснення. За найцікавіші з них виставляю оцінки.
Домінуючою формою спілкування на уроках вважаю діалог. Діалогічна модель вивчення літератури передбачає використання діалогу на будь-якому етапах вивчення художнього твору: підготовки до аналізу, на підсумковому етапі. Я вирішую його місце в структурі уроку, але зазвичай починаю його сама, ставлячи перед учнями проблемне питання або створюючи проблемну ситуацію.
Вважаю своє завдання в необхідності допомогти учневі знайти особистісний сенс твору, пам’ятаючи, що у кожного читача є власне право і власна можливість осмислити чи переосмислити сказане автором, тому особливе місце на уроках посідають інтерактивні форми роботи з учнями, зокрема «точка зору», «я так думаю», що спонукують до створення власних думок.
Переконана, що домашні завдання теж повинні спонукати учнів до роздумів, до самостійної роботи з текстом та аргументованого оцінювання прочитаного. Так, в класі під час вивчення теми "Міф і література" учні отримують таке завдання: самостійно прочитати міф про Нарциса і визначити, чому вчить цей міф. Після знайомства з віршем Ш.Петефі "Коли ти муж, будь мужнім…" пропоную дати письмову розгорнуту відповідь на питання "Що таке справжня мужність", спираючись на вивчені твори Д.Лондона та Ш.Петефі. У 8-9 класах ці завдання ускладнюються: підібрати питання для інтерв’ю з письменником, підготувати завдання до літературної вікторини, літературного диктанту тощо.
Формуванню навичок самостійного аналізу художніх творів та аргументованого оцінювання прочитаного сприяють індивідуальні проекти учнів, які вони захищають на уроці.
Щоб в старших класах учні стали співавторами уроку, здатними аргументовано оцінювати прочитане, критично мислити, починати розвивати активність учнів, потрібно з п’ятого класу, коли діти в силу особливостей віку активні, розкуті, охоче висловлюють власні думки. І інтерактивні методи навчання спрямовані саме на це.
Сучасні зарубіжні та вітчизняні методисти (Т.Бабійчук, Н.Белей, Г.Відоусон, Т.Дятленко, К.Кандлін, Р.Картер, О.Коваленко, Л.Мірошниченко, В.Мухін, Т.Пахомова, О.Пашкурна, Ф.Штейнбук) пропонують безліч новітніх інноваційних прийомів, що сприяють оптимізації читацької діяльності учнів. Серед них – "поріг твору", "чорний квадрат", "пошук прикмет", "збери мозаїку". Деякі з них також увійшли вже в практику роботи вчителів. Так прийом "поріг твору" спрямовано на оптимізацію сприйняття паратекстуальних елементів (назви, епіграфи, присвяти, послання) твору, прийом "збери мозаїку" являє собою задачу зібрати максимальну кількість характеристик героя чи явища в творі, прийом "чорний квадрат" спирається на когнітивний потенціал, закладений в картині К. Малевича та її потужній емоційний вплив. Способами реалізації цього прийому є виявлення безвихідного трагізму долі героя; унаочнення самотності людини в чорному квадраті абсурдного світу.
Сучасний вчитель-словесник не може стояти на місці, адже сьогодні, як ніколи раніше, дітей потрібно вчити бути читачами, самі по собі вони цього зробити не спроможні. Вчитель літератури має допомогти дітям опанувати зміст художніх творів, осягнути їхню естетичну вартість, сприяти самостійному виробленню ними висновків, важливих для формування особистості. Крім того, література дає велику насолоду душі, дарує радість спілкування з прекрасним, тому виховання життєвої потреби в читанні, отримання насолоди від зустрічі з книгою – один з важливих результатів роботи вчителя.
